18.05 учасники гуртка «Джерело» присвятили своє заняття чудовому святу Дню вишиванки.
День вишиванки – всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції. У невичерпній спадщині духовної культури українського народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка. Українська вишита сорочка втілює в собі одну з основних функцій, якої дотримувалися з давніх часів, — бути оберегом, а вишиванка — це не тільки символ краси, молодості, наслідування, а й наш генетичний код.
Історія української вишиванки – це історія українського народу. З вишиванки, як з книги, можна зчитати, якими талановитими були і є українці, якими гарними були господарями та майстрами.
Вишиті сорочки та вишиванки будуть оберігати нас, наділяти силою рідної землі, тому що символи, вишиті на них, мають глибоке значення, яке закладене тисячі років тому.
Вишиванка – це символ, який єднає українців і презентує Україну у світі. Вишиванка – це генетичний код та дрес-код української нації.
Всі учні та керівник гуртка «Джерело» Голобурда І.М. приєднуються до привітань.
Я вишию сорочку кольорову
Й по білім світі гордо в ній піду.
У ній зустріну пору світанкову
І щастя світле я у ній знайду.
Я – українець! Дуже гордий з цього.
Несу у світ традиції свої
Для себе в Бога не прошу нічого,
Все в мене є: і гори, і гаї,
Поля родючі, повноводні ріки,
Озера сині, чисті небеса...
Я син землі від роду і навіки,
В краю, де поруч казка і краса.
Я – українець з щедрою душею,
На вишитому рушникові хліб несу.
Горджуся Україною своєю
І в серці бережу її красу,
Історію, традицію і пісню,
Й правдиве слово-думу Кобзаря...
То ж вишиванку я до серця тисну
І вірю, що зійде моя зоря. |
