Меню сайту
Дані авторизації
Вітаємо Вас, Гість

Зарєструватися/Увійти


IP-адреса
54.162.164.86

Інтернет браузер
, ver.:
Пошук по сайту
3D пошук за тегами
RSS
Календар
Сьогодні Неділя
19.11.2017, 05:06
«  Листопад/Ноябрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Погода
Поділитися у:
Корисні посилання

Сайти пошуку роботи

Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Що таке стрес?

  Пожежа, землетрус, крики, паніка! Ось це стрес! - Ви так думаєте? Тоді Ви глибоко помиляєтеся.

  Модне лякало - стрес - виникає не тільки в екстремальних ситуаціях.

  Але спочатку визначимося, що таке стрес.

  Першим дав визначення стресу канадський фізіолог Ганс Сельє. Згідно його визначення, стрес - це все, що веде до швидкого старіння організму або викликає хвороби. У перекладі з англійської мови слово "стрес" означає "натиск, тиск, напругу". А енциклопедичний словник дає наступне тлумачення стресу: "Сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі тварин і людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів (стресорів )".

  Автоматична реакція тривоги складається з трьох послідовних фаз (відповідно до теорії Г. Сельє):

- імпульс;

- стрес;

- адаптація.

  Іншими словами, якщо настає стрес, то незабаром стресовий стан йде на спад - людина так чи інакше заспокоюється. Якщо ж адаптація порушується (або взагалі відсутня), то можливе виникнення деяких психосоматичних захворювань або розладів.

  Стрес - загальне й часто зустрічається явище. Ми всі часом відчуваємо його - може бути, як відчуття порожнечі в глибині шлунку, коли встаємо, представляючись в класі, або як підвищену дратівливість або безсоння під час екзаменаційної сесії  чи то здачі контрольних робіт учнів чи то тиску адміністрації на роботі. Незначні стреси неминучі й нешкідливі. Тільки надмірний стрес створює проблеми для індивідуумів і організацій. Стрес є невід'ємною частиною людського існування, треба тільки навчитися розрізняти допустиму ступінь стресу і занадто великий стрес. Нульовий стрес неможливий.

  Якщо ж підходити зовсім по-науковому, то розрізняються два види стресу:

  1. Позитивний психічний стрес (виграш в лотерею або отримання спадщини в мільйон доларів) теж є стресом, так званим «позитивним» стресом .
  2. Негативний вплив на психіку (розлади з начальством, скандал у сім'ї, програш у важливій справі) називається «негативним» або дистресом.

  Дослідження показують, що до фізіологічних ознаками стресу відносяться виразки, мігрень, гіпертонія, біль у спині, артрит, астма і болю в серці. Психологічні прояви включають роздратованість, втрату апетиту, депресію і знижений інтерес до міжособистісних і сексуальних стосунків та ін

  Деякі життєві ситуації, що викликають стрес можна передбачити. Наприклад, зміну фаз розвитку та становлення сім'ї (заміжжя або одруження, народження дітей) або ж біологічно обумовлені зміни в організмі, характерні для кожного з нас. Інші ситуації несподівані і непередбачувані, особливо раптові (нещасні випадки, природні катаклізми, смерть близької людини). Існують ще ситуації, обумовлені поведінкою людини, прийняттям певних рішень, певним ходом подій (розлучення, зміна місця роботи, місця навчання  або місця проживання і т.п.). Кожна з подібних ситуацій здатна викликати душевний дискомфорт.

 

А щоб боротися, треба знати ворога в обличчя!

  Чи знаєте Ви ознаки стресу? Істерика з голосним плачем або інфаркт міокарда, звичайно, теж ознаки стресу. Але навіщо доводити до такого? Подивіться ознаки стресу і приміряйте на себе - а чи немає і у Вас таких.

Ознаки стресової напруги:

  • Неможливість зосередитися на чомусь.
  • Занадто часті помилки в роботі.
  • Погіршується пам'ять.
  • Занадто часто виникає почуття втоми.
  • Дуже швидка мова (або навпаки дуже повільна мова).
  • Думки часто випаровуються.
  • Досить часто з'являються болі (голова, спина, область шлунку).
  • Підвищена збудливість, дратівливість.
  • Робота чи навчання не приносять колишньої втіхи.
  • Втрата почуття гумору.
  • З'являються, або загострюються погані звички.
  • Постійне відчуття недоїдання (або навпаки зникнення апетиту).
  • Неможливість вчасно закінчити роботу.

  Якщо ви виявили у себе ознаки стресового напруження організму,то необхідно уважно вивчити його причини. Зрозумівши причини - легше їх усунути. Боротися з причинами стресу легше, ніж з його наслідками.

 

Причини стресу:

1. Набагато частіше вам доводиться робити не те, що хотілося б, а те, що потрібно, що входить до ваших обов'язків.

2. Вам постійно бракує часу - не встигаєте нічого зробити.

3. Вас щось або хтось підганяє, Ви постійно кудись поспішаєте.

4. Вам постійно хочеться спати - ніяк не можете виспатися.

5. Ви бачите надто багато снів, особливо коли дуже втомилися за день.

6. Ви дуже багато палите або споживаєте алкоголь більше, ніж зазвичай.

7. Вам майже нічого не подобається.

8. Вдома, в родині, у вас постійні конфлікти.

11. Постійно відчуваєте незадоволеність життям.

12. У вас з'являється комплекс неповноцінності.

13. Вам ні з ким поговорити про свої проблеми, та й немає особливого бажання.

14. Ви не відчуваєте поваги до себе (ні в дома, ні на роботі, ні на навчанні).

 

  Ваш характер, ваш стиль життя може сильно впливати на вашу схильність до стресів. Тому визначимо стресовий стиль життя. Він такий, якщо людина:

1. Потрапляє в одну або кілька безперервних стресових ситуацій

2. Важко долає стресові міжособистісні стосунки (наприклад, труднощі в сім'ї, ускладнення стосунків з дружиною, босом, співробітниками, друзями)

3. Бере участь у нецікавій для неї роботі не маючи мотивації та бажання її виконувати

4. Відчуває постійний брак часу, занадто багато треба зробити за даний проміжок часу

5. Турбується з приводу потенційно неприємних нових ситуацій та подій

6. Має згубні для здоров'я звички (наприклад, у харчуванні, курить, випиває, має погану фізичку форму)

7. Займається одним видом діяльності (наприклад, роботою, громадською діяльністю, зароблянням грошей, самотністю або фізичною діяльністю)

8. Вважає, що важко просто добре провести час, розслабитися і насолодитися якою-небудь короткочасною роботою чи хобі

9. Сприймає стосунки між статями як неприємні, невдячні або суспільно «запрограмовані», не має довіри до осіб протилежної статі

10. Сприймає життя як серйозну важку ситуацію; відсутнє почуття гумору

11. Робить те, що вимагають, а не те, чого хочеться

12. Сприймає важкі або стресові ситуації пасивно, опускає руки, зневірюється у своїх власних силах.

 

  Ймовірно тут наведені не всі причини стресової напруги. Кожна людина повинна сама проводити аналіз свого стану і виявляти причини стресового напруги, можливо характерні тільки для її організму та особистісних властивостей.

 

Розглянемо методи захисту від стресу:

  Несприятливі фактори (стресори) викликають реакцію стресу, тобто стрес. Ця фраза означає, що стрес або досить довго триває, або виникає досить часто. Причому часті стреси здатні призвести до виснаження адаптаційної захисної системи організму, що, у свою чергу, може стати причиною психосоматичних захворювань.

  Пасивність. Вона проявляється у людини, адаптаційний резерв якої недостатній і організм не здатний протистояти стресу. Виникає стан безпорадності, безнадійності, депресії. Але така стресова реакція може бути тимчасовою.

  Активний захист від стресу. Людина змінює сферу діяльності і знаходить щось більш корисне і придатне для досягнення душевної рівноваги, що сприяє поліпшенню стану здоров'я (спорт, творчість, робота в саду або колекціонування тощо)

  Активна релаксація (розслаблення), що підвищує природну адаптацію людського організму - як психічну, так і фізичну. Ця реакція вважається найбільш дієвою.

 

Ось ще декілька порад:

  Частіше говоріть про свої проблеми з близькими. Багато експертів вважають, що спілкування з родиною і друзями, підтримка з їх боку позитивно впливає на нервову систему.

  Намагайтеся не змінювати звичний ритм життя, не знижувати планку. Дуже часто люди, що знаходяться у стані стресу, бувають не в змозі виконувати свої щоденні обов'язки. Дуже важливо, щоб людина не кидала звичних справ, а розбавляла їх чимось цікавим.

  Почніть день з фізичних вправ. Експерти вважають, що фізичні навантаження значно покращують настрій. Хорошою порадою було б, зайнятись, наприклад, йогою - вона чудово концентрує думки і розслабляє тіло за рахунок сильного напруження.

  Відмовтесь від кави або алкоголю чи значно зменшить їх вживання. Кава, алкоголь і стрес несумісні, тому що ця «гримуча» суміш може породити безсоння і сильне емоційне напруження.

  Намагайтеся більше відпочивати. Якщо у вас безсоння, просто полежіть у темній кімнаті з закритими очима, подумайте про що-небудь приємне.

  Слідкуйте за харчуванням. Їжа повинна бути свіжою, багатою вітамінами.

  Не пропускайте прийоми їжі.

  Частіше бувайте в громадських місцях. Обід чи вечеря у ресторані чи кафе, відвідування кінотеатру, концертів - все це може суттєво допомогти.

 

Перша допомога при гострому стресі:

  Якщо ж ви вже опинились у стресовій ситуації несподівано (вас хтось розлютив, вилаяв начальник або хтось із домашніх змусив понервувати) -у вас починається гострий стрес. Для початку потрібно зібрати в кулак всю свою волю і скомандувати собі «СТОП!», щоб різко загальмувати розвиток гострого стресу. Щоб зуміти вийти з цього стану, необхідно знайти ефективний спосіб самодопомоги. І тоді у критичній ситуації, яка може виникнути кожну хвилину, ви зможете швидко зорієнтуватись, вдавшись до цього методу допомоги при гострому стресі.

 

Перерахуємо деякі поради, які можуть допомогти вийти зі стану гострого стресу:

1. Протистресове дихання. Повільно виконуйте глибокий вдих через ніс; на піку вдиху на мить затримайте дихання, після чого зробіть видих як можна повільніше. Це заспокоює дихання, нормалізує ритм серця. Постарайтесь уявити собі, що з кожним глибоким вдихом і тривалим видихом ви частково позбуваєтесь стресової напруги.

2. Хвилинна релаксація. Розслабте куточки рота, зволожте губи. Розслабте плечі. Зосередьтесь на виразі свого обличчя й положенні тіла: пам'ятайте, що вони відображають ваші емоції, думки внутрішній стан.

  Цілком природно, що ви не хочете, щоб оточуючі знали про ваш стресовий стан. У цьому випадку ви можете змінити "мову обличчя і тіло" шляхом розслаблення м'язів і глибокого дихання.

3. Озирніться навколо та уважно огляньте приміщення, в якому ви перебуваєте. Звертайте увагу на дрібні деталі, навіть якщо ви їх добре знаєте. Повільно, не кваплячись, подумки «перебирайте» всі предмети один за одним у певній послідовності. Намагайтесь повністю зосередитися на цьому процесі. Говоріть подумки самому собі: «Коричневий письмовий стіл , білі фіранки, червона ваза для квітів» т.д. Зосередившись на кожному окремому предметі, ви зможете відволіктись від внутрішньої стресової напруги, спрямовуючи свою увагу на раціональне сприйняття навколишнього оточення.

4. Якщо дозволяють обставини, залишіть приміщення, в якому у вас виник гострий стрес. Перейдіть в інше, де нікого немає, або вийдіть на вулицю, де зможете залишитися наодинці зі своїми думками. Розберіть подумки це приміщення (якщо ви вийшли на вулицю, то навколишні будинки, природу) «по кісточках», як описано в пункті 3.

5. Встаньте, ноги на ширині плечей, нахиліться вперед і розслабтеся. Голова, плечі і руки вільно звішується вниз. Дихання спокійне. Фіксуйте це положення 1-2 хвилини, після чого дуже повільно піднімайте голову (так, щоб вона не закрутилася).

6. Займіться якою-небудь діяльністю - все одно якою: почніть прати білизну, мити посуд або робити прибирання. Секрет цього способу простий: будь-яка діяльність, і особливо фізична праця, в стресовій ситуації виконує роль громовідводу - допомагає відволіктися від внутрішньої напруги.

7. Включіть заспокійливу музику, ту, яку ви любите. Постарайтесь вслухатися в неї, сконцентруватися на ній (локальна концентрація). Пам'ятайте, що концентрація на чомусь одному сприяє повній релаксації, викликає позитивні емоції.

8. Візьміть калькулятор або папір і олівець і постарайтеся підрахувати, скільки днів ви живете на світі (число повних років помножте на 365, додаючи по одному дню на кожен високосний рік, і додайте кількість днів, що минув з останнього дня народження). Така раціональна діяльність дозволить вам перемкнути вам свою увагу. Постарайтесь пригадати який-небудь особливо примітний день вашого життя. Згадайте його в найдрібніших деталях, нічого не пропускаючи, візуалізуйте.

9. Поговоріть на якусь абстрактну тему з будь-якою людиною, що знаходяться поруч: сусідом, товаришем по роботі. Якщо ж поряд нікого немає, зателефонуйте своєму другу чи подрузі. Це свого роду відволікаюча діяльність, яка здійснюється «тут і тепер» і покликана витіснити з вашої свідомості внутрішній діалог, насичений стресом.


10. Виконайте декілька антистресових дихальних вправ. Тепер, взявши себе в руки, ви спокійно можете продовжити перервану діяльність.

 

Які ці дихальні вправи?

  У нормальних умовах про дихання ніхто не думає і не згадує. Але коли з якихось причин виникають відхилення від норми, раптом стає важко дихати. Дихання стає важким при фізичній напрузі або у стресовій ситуації. І навпаки, при сильному переляку, напруженому очікуванні чогось люди мимоволі затримують дихання. Людина має можливість, свідомо управляючи диханням використовувати його для заспокоєння, для зняття напруги - як м'язової, так і психічної, таким чином, ауторегуляція дихання може стати дієвим засобом боротьби зі стресом, поряд з релаксацією і концентрацією. Протистресові дихальні вправи можна виконувати в будь-якому положенні. Обов'язково лише одна умова: хребет повинен знаходитися в строго вертикальному або горизонтальному положенні. Це дає можливість дихати природно, вільно, без напруги, повністю розтягувати м'язи грудної клітки і живота. Дуже важливо також правильне положення голови: вона повинна знаходитись у положенні прямому та вільному. Розслаблена голова певною мірою витягує вгору грудну клітину і інші частини тіла.

 

Трохи про дихальні вправи:

1. За допомогою глибокого і спокійного ауторегулюємого дихання можна попередити перепади настрою.

2. Коли ми сміємось, зітхаємо, кашляємо, розмовляємо, співаємо або декламуємо відбуваються певні зміни ритму дихання в порівнянні з так званим нормальним автоматичним диханням. З цього випливає, що спосіб і ритм дихання можна цілеспрямовано регулювати за допомогою свідомого уповільнення і поглиблення.

3. Збільшення тривалості видиху сприяє заспокоєнню і повній релаксації.

4. Дихання спокійної і врівноваженої людини істотно відрізняється від дихання людини у стані стресу. Таким чином, за ритмом дихання можна визначити психічний стан людини.

5. Ритмічне дихання заспокоює нерви т психіку; тривалість окремих фаз дихання не має значення - важливий ритм.

6. Від правильного дихання в значній мірі залежить здоров'я людини, а значить, і тривалість життя. І якщо дихання є вродженим безумовним рефлексом, то, отже його можна свідомо регулювати.

7. Чим повільніше і глибше, спокійніше і ритмічніше ми дихаємо, чим швидше ми звикнемо до цього способу дихання, тим швидше він стане складовою частиною нашого життя.

 

  Однак, будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати. У тому числі й стрес.