Меню сайту
Translate this site to:
Дані авторизації
Вітаємо Вас, Гість

Зарєструватися

Увійти


IP-адреса:
18.206.13.28

Інтернет браузер:
, ver.:
Електронна заява на вступ
Електронна заява на вступ
3D пошук за тегами
Пошук по сайту
Календар
Сьогодні Вівторок,
26.05.2020, 17:12
«  Травень/Май 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Поділитися у:
Погода
Мапа НПЦ України
Інтерактивна карта навчально-практичних центрів професійної (професійно-технічної) освіти України
Корисні посилання
Сайти пошуку роботи
Статистика
Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Ознаки та профілактика суїцидальної поведінки у підлітків


  Чому ми зараз говоримо про це? Тому  що суїцидальна поведінка в підлітковому віці є дуже поширеним явищем, оскільки саме у підлітковому віці відбувається перехід від дитинства до дорослості. У всіх напрямках відбувається становлення якісних новоутворень внаслідок перебудови організму, трансформації взаємин з дорослими та однолітками, освоєння нових способів соціальної взаємодії, змісту морально-етичних норм, розвитку самосвідомості, інтересів, пізнавальної та учбової діяльності. 
  Важливо зазначити, що відбуваються великі зміни у гормональному фоні, що загострює сприйняття будь яких, навіть, на перший погляд, незначних проблем, роблячи підлітка вразливим. Особливо важко кризу підліткового віку можуть переживати діти, які опинились  у складних життєвих обставинах (з неблагополучних сімей, сироти, діти з інвалідністю ітд), які часто вдаються до вживання наркотичних речовин, різних девіацій та адикцій (протиправних дій та залежної поведінки). 
  Саме тому дана тема є актуальною для нас.
  Першою ознакою, яка може дати тривожний сигнал оточуючим, що особа має намір скоїти злочин, націлений на самого себе, є суїцидальна поведінка - аутогенні дії людини, що свідомо спрямовуються на позбавлення себе життя через ускладнення життєвих обставин. Важливими чинниками суїцидальної поведінки особистості є:

1) складні життєві обставини;
2) попередня спроба, яка закінчилася «невдачею»;
3) сімейні проблеми та стан депривації, що є наслідком втрати членів родини, а також наслідки дисгармонійного виховання (хронічна конфліктно-деструктивна атмосфера);
4) психічні захворювання (шизофренія), алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, вживання психотропних речовин.

  Важливо сказати, що часто підлітки застосовують суїцидальну поведінку, як інструмент привернути до себе увагу та крик про допомогу.
  Проблема суїцидів існувала завжди, але до сьогодні ні у світі, ні в Україні, на жаль, не існує ефективних і якісних засобів її попередження і профілактики, тому ця проблема вимагає термінових комплексних та превентивних заходів, поєднання сил соціологів, педагогів, соціальних працівників, психологів, психіатрів, юристів. За дослідженням вчених, виявилося, що найбільш ефективними у цій справі виявилися центри профілактики самогубств, які вперше були створені в Англії в 1774 році під керівництвом Королівського гуманітарного товариства. За радянських часів у країні функціонували «центри суїцидології», які працювали за спеціальною програмою, яка має актуальність і нині:

- призупинення суїцидальних тенденцій;
-підвищення рівня адаптації суїцидентів з метою попередження повторних спроб самогубства.

  Важливу роль у знятті суїцидальної напруги відіграють телефони довіри та існуючі у ряді міст кризові стаціонари при психоневрологічних диспансерах, лікарнях та відділеннях, кабінети анонімної соціально- психологічної допомоги.
  Давно відомо, що попередити хворобу ´завжди легше, ніж її лікувати. Цей постулат має пряме відношення до профілактики суїцидної поведінки. 
  Суїцидна превенція - це превентивна профілактика самогубств, мета якої полягає в іформаційно-пропагандиській роботі з населенням, націленої на попередженні самогубств, здійснення соціально-психологічної допомоги.
  Завданням первинної профілактики є:

- навчати та попереджати населення про те, що суїцид може трапитись з кожною людиною;
- інформувати про ознаки самогубств із тим, щоб вчасно побачити та надати допомогу;
- повідомляти про місця і адреси надання такої соціальної допомоги.

 Суїцидальна поственція має три напрямки:

- індивідуальна психотерапія;
- сімейна психотерапія;
- соціальна та правова допомога.

  Результатом профілактичної роботи повинно стати переконання особистості в тому, що:

- важкий емоційний стан тимчасовий і з часом обов’язково покращиться;
- інші люди в аналогічних ситуаціях відчували себе також тяжко, але згодом їх стан повністю нормалізувався;
- життя людини є цінністю і потрібна його рідним і близьким, а відхід його з життя стане для них глибокою та невиліковною травмою.

  Підсумовуючи все вищезазначене, можна впевнено сказати, що попереджувальна та профілактична робота націлена на збереження людського життя є важливою і нагальною. Завдячуючи їй, відвернуті від самогубства люди продовжують життя і стають повноцінними членами суспільства.


Профілактика суїцидальної поведінки


  Профілактика суїцидальної поведінки має вирішити наступні задачі:

- контроль і обмеження доступу до різноманітних засобів аутоагресії;
- контроль факторів і груп ризику, здійснення медико-психологічної допомоги конкретній особистості.

  Психологічну допомогу доцільно застосовувати до осіб, які вже мали невдалу спробу покінчити з життям. У даному випадку доцільно використовувати консультування, підтримку, моральну допомогу. Головна мета - попередити подальші спроби суїциду, зміцнити віру в життя, допомогти оволодіти ситуацією, в якій опинилася людина, показати інші виходи зі складної ситуації.




HTML5 Chatroom powered by Minnit Chat